Фонтурацетам (фенілпірацетам, фенотропіл, карфедон) — фенільований аналог пірацетаму, синтезований у 1983 році в Інституті медико-біологічних проблем РАН під керівництвом В. І. Ахапкіної для забезпечення психофізіологічної стійкості космонавтів.
Механізм дії
Атиповий інгібітор зворотного захоплення дофаміну. DAT IC₅₀ ≈ 5,8 мкМ — на рівні модафінілу (~ 4–5 мкМ); у 2 рази поступається CE-123 (IC₅₀ 2,76 мкМ) та мезокарбу. Атиповий профіль зв'язування (аналогічно модафінілу, мезокарбу, солріамфетолу) визначає відсутність кокаїноподібного зловживального потенціалу. R-ізомер виявляє в 11 разів нижчу афінність до NET, ніж до DAT — забезпечує помірну адренергічну складову без вираженої тахікардії. Слабкий модулятор α4β2 нікотинових ацетилхолінових рецепторів (IC₅₀ = 5,86 мкМ; для порівняння: нікотин ~ 1–10 нМ, тобто у 100–500 разів активніший). Як і інші рацетами, є AMPA-рецепторним потенціатором.
Доклінічні дані
Антиамнестична активність (модель скополамін-індукованої амнезії у щурів): фонтурацетам повністю відновлює порушення пасивно-уникаючого рефлексу і частково реверсує зміни щільності рецепторів, викликані скополаміном — підвищує знижену щільність стріарних D1-рецепторів, нормалізує компенсаторно підвищену щільність кортикальних nAChR та гіпокампальних NMDA-рецепторів, а також відновлює рівень кортикальних бензодіазепінових рецепторів. Антидепресивний ефект R-ізомеру у форсованому тесті плавання. Нейропротекція в моделях ішемічного та гравітаційного пошкодження. Зворотня дія діазепаму (антагонізм бензодіазепінових рецепторів). Протисудомні властивості.
BIOLABCHEMICALS