Опис сполуки
Що таке Вілоксазин HCl порошок (Viloxazine)
Вілоксазин — біциклічне похідне морфоліну, синтезоване в ICI ще у 1970-х під кодом ICI 58,834. Ми постачаємо його у формі гідрохлориду (CAS 35604-67-2) — саме цю сіль використовують і в дослідженнях, і в затвердженому препараті.
Незвичайна доля молекули. У Європі вілоксазин продавали як антидепресант під назвами Vivalan і Vicilan, потім зняли з обігу з комерційних причин. Через кілька десятиліть до нього повернулися — і у квітні 2021 року FDA схвалила його для лікування СДУГ під назвою Qelbree (FDA / DailyMed). Мало яка сполука проходить шлях від забутого антидепресанта до затвердженої терапії з нуля.
Мішень і цифри. Вілоксазин інгібує транспортер норадреналіну (NET) з IC₅₀ 0,26 мкМ, конкурентно блокуючи зворотне захоплення й підвищуючи рівні норадреналіну й дофаміну в синаптичній щілині (MedChemExpress).
Друга половина профілю — серотонінова. Це те, що відрізняє вілоксазин від «чистих» NRI на кшталт атомоксетину: він одночасно антагоніст 5-HT₂B (Ki 4,2 мкМ) і агоніст 5-HT₂C (EC₅₀ 32 мкМ), тобто модулює серотонінову передачу через дві різні підтипні мішені (MedChemExpress). Через цю подвійність сполуку класифікують окремим терміном — серотонін-норадреналіновий модулюючий агент (Sigma-Aldrich).
Чому це не те саме, що атомоксетин. Спорідненість вілоксазину до NET помірна, а не гранична, і саме поєднання помірного блокування переносника з активністю на 5-HT₂B/₂C дає профіль, який не відтворюється жодним селективним інгібітором. Для експерименту це означає, що замінити вілоксазин «сильнішим» NRI не можна — зміниться сама природа втручання.
Чистота дії. У порівняльних дослідженнях вілоксазин, на відміну від інших перевірених у тій самій серії сполук, не виявляв антихолінергічної активності взагалі (Wikipedia). Для класу, історично побудованого на трициклічних із їхнім вантажем побічних мішеней, це принципова відмінність.
Стереохімія. Сполука рацемічна, але ізомери нерівноцінні: S-(−)-форма приблизно вп'ятеро активніша за R-(+). Це класичний приклад того, як половина речовини в рацематі несе більшу частину ефекту.
Фармакокінетика. Абсолютна пероральна біодоступність становить близько 85%, максимум концентрації досягається приблизно за 2 години, період напіввиведення — близько 4,3 години. Саме короткий період і зумовив розробку форми з подовженим вивільненням, відомої під кодом SPN-812.
Розчинність. Гідрохлорид добре розчинний у воді та у водних розчинах з pH до 9,5, помірно — в метанолі (FDA / DailyMed). Для роботи з водними системами це суттєва перевага перед вільною основою.
Постачається порошком чистотою ≥98%, CAS 35604-67-2.
