Анірацетам (1-(4-метоксибензоїл)піролідин-2-он, RO 13-5057) — синтетичний рацетам, розроблений Roche в 1970-х роках. Є позитивним алостеричним модулятором (PAM) AMPA-рецепторів з найбільш детально вивченим серед рацетамів молекулярним механізмом.
Механізм дії
Зв'язується на стику двох субодиниць лігандзв'язуючого домену (S1S2) димеру AMPA-рецептора, стабілізуючи конформацію закритої «затискачеподібної» структури. Сповільнює деактивацію (закриття каналу після дисоціації глутамату) та десенситизацію (закриття каналу при зв'язаному глутаматі). Когнітивний ефект обумовлений переважно сповільненням деактивації. Вторинно підвищує кортикальне вивільнення дофаміну і серотоніну, а також активує ретикулоталамічний холінергічний шлях (підвищення вивільнення ACh).
BDNF
Серед рацетамів анірацетам демонструє найбільш виражену апрегуляцію BDNF. Активація AMPA-рецепторів через PI3K/Akt та MAPK/ERK каскади потенціює BDNF-опосередковану нейропластичність.
Фармакокінетика
Плазмовий T½ ≈ 0,5 год (швидкий метаболізм першого проходження). Основні метаболіти: N-анісоїл-ГАМК (активний), 2-піролідинон, анісова кислота. Незважаючи на короткий T½, тривалість ефектів становить 4–6 год завдяки активним метаболітам. Ліпофільний — добре проникає через ГЕБ.
Доклінічні дані
Анксіолітичний та антидепресивний ефект в моделях у тварин. Покращення просторової пам'яті та когнітивної гнучкості. Нейропротекція при ішемії та оксидативному стресі.
BIOLABCHEMICALS