Melanotan 2 (MT-II) — синтетичний циклічний гептапептид, аналог α-меланоцитстимулюючого гормону (α-МСГ), розроблений в Університеті Арізони. Порівняно з природним α-МСГ його зробили компактнішим і стійкішим: заміна метіоніну на норлейцин (Nle) захищає від окислення, D-фенілаланін — від ферментів, а лактамний місток замикає ланцюг у кільце. Завдяки цьому MT-II діє потужніше й довше за природний гормон.
Механізм дії
MT-II — неселективний агоніст меланокортинових рецепторів: він активує MC1R, MC3R, MC4R і MC5R (Ki ≈0,67; 34; 6,6 та 46 нМ відповідно; до MC2R майже не має спорідненості). Кожен підтип відповідає за свій ефект. MC1R на меланоцитах посилює вироблення пігменту меланіну — звідси потемніння шкіри (засмага) навіть за мінімального УФ. MC4R у центральній нервовій системі впливає на статеву функцію (стимулює ерекцію, підвищує лібідо), знижує апетит і водночас підвищує витрату енергії (мутації MC4R — найпоширеніша моногенна причина ожиріння). MC5R керує секрецією сальних залоз і причетний до відновлення шкіри. Через MC1R/MC3R меланокортини мають протизапальну дію (гальмують транслокацію NF-κB). Важлива особливість тривалості: сам пептид має короткий період напіввиведення, але ефекти різняться — пігментація тримається тижні-місяці (меланін лишається в клітинах шкіри до їх природного оновлення), а вплив на лібідо й апетит короткочасний.
Ефекти у дослідженнях
Основний напрям — меланогенез: MT-II використовують як інструмент для вивчення пігментації шкіри й фотозахисту (споріднений лінійний аналог — афамеланотид, тобто Melanotan 1 — уже схвалений при рідкісній світлочутливості). Другий напрям — статева функція: MT-II проходив ранні клінічні випробування при еректильній дисфункції, а його похідне бремеланотид (PT-141) згодом схвалили для лікування гіпоактивного статевого потягу. Через MC4R вивчають вплив на апетит, масу тіла й спалювання жиру (у гризунів описано виражене зниження жирової тканини). Окремі напрями — нейропротекція й регенерація нервів (дозозалежне покращення відновлення після пошкодження сідничного нерва та захист від цисплатинової нейропатії; Ter Laak та ін., 2003) і протизапальна, імуномодулювальна дія меланокортинів.
Інші напрями досліджень
Окрім засмаги, статевої функції та апетиту, меланотан 2 вивчають у низці інших доклінічних (переважно тваринних) моделей; наведені нижче дані — поодинокі й попередні. Онкологія: на моделі меланоми B16-F10 MT-II не впливав на розмноження пухлинних клітин, але пригнічував їхню міграцію, інвазію й утворення колоній — через апрегуляцію білка-супресора PTEN (шлях MC1R) і гальмування каскаду COX-2/PGE2. Нейророзвиток і поведінка: у мишачій моделі аутизму, спричиненого материнською імунною активацією, агонізм MC4R покращував соціальну поведінку; в іншій роботі меланотан відновлював порушення памʼяті й тривожність після короткої висококалорійної дієти. Соціальна поведінка: MT-II впливав на неї через окситоцинову систему (нейрони супраоптичного та паравентрикулярного ядер гіпоталамуса). Метаболізм і терморегуляція: описано вплив на термогенез бурого жиру (вісь із PACAP) та на температуру тіла через гістамінову систему й тучні клітини.
Характеристики
Білий або майже білий ліофілізований порошок, розчинний у воді (≈5 мг/мл). Послідовність: Ac-Nle-cyclo[Asp-His-D-Phe-Arg-Trp-Lys]-NH₂. Формула C₅₀H₆₉N₁₅O₉, молекулярна маса ≈1024,2 Да. CAS 121062-08-6, PubChem CID 92432. Синонім — MT-II.
Зберігання
Ліофілізований порошок зберігати при 2–8°C у сухому місці, захищеному від світла; для тривалого зберігання оптимально −20°C. Після відновлення тримати в холодильнику, не заморожувати та використати протягом кількох тижнів.
BIOLABCHEMICALS